Відправлено: 21.07.08 16:26. Заголовок: Астрономія, космонавтика

Новини: астрономія і космонавтика

Погодьтесь, було б незрозуміло, якби ми на нашому шкільному форумі не допомагали відвідувачам бути в курсі останніх новин зі світу астрономії. для цього й створюємо цю тему. Якщо ви маєте якусь цікаву інформацію з даної теми, поділіться нею з іншими. Дозволяється писати по кілька повідомлень одразу. Як завжди, не вітається і не заохочуєтся флуд.

 Відправлено: 11.10.08 00:56. Заголовок: Апарат Messenger пер..

Апарат Messenger передав нові знімки Меркурію



07.10.2008 апарат НАСА Messenger знову пролетів в безпосередній близькості (всього в 133 кілометрах) від сторони Меркурія, поверненої до Сонця і прихованої від нашої планети. Раніше зворотну сторону Меркурія бачили космічні апарати, зокрема Mariner 10, що літав до Меркурія ще в 70-х роках.

НАСА завершило отримання нових знімків Меркурія, зроблених апаратом. За тих 9 хвилин, що Messegner пролітав мимо Меркурію, було зроблено 1200 знімків. У цей момент Messenger пролітав над одним з найкрупніших басейнів, що утворилися від зіткнення невідомо великого астероїду з Меркурієм. За розрахунками, у момент прольоту біля Меркурію зонд рухався із швидкістю порядку 24000 км/год.

Цього року Messenger облетів Меркурій вже двічі, проте із-за особливостей траєкторії і швидкості апарату, закріпитися на орбіті планети Messenger зможе лише в березні 2011 року.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 11.10.08 00:58. Заголовок: НАСА вирішує питання..

НАСА вирішує питання про відправку місії Mars Exploration Program



В НАСА вирішується питання про майбутню заплановану місію Mars Exploration Program, в рамках якої на Червону планету космічне відомство США планує відправити марсохід на ядерному паливі. У відомстві вирішують, що доцільніше зараз зробити - відмінити, відкласти чи спростити місію. Зараз проект знаходиться у стадії технічних і фінансових проблем.

Новий марсохід має бути частково схожим на працюючий Phoenix Mars Lander з однією лише різницею - Mars Science Laboratory буде здатний переміщуватися по Марсу, а крім того за рахунок ядерного палива апарат буде здатний працювати на Марсі круглий рік, навіть в умовах зими і браку сонячного світла. З технічного боку планований марсохід повинен бути втричі більшим і важчим нинішніх Spirit і Opprotunity, а крім того, він буде значно швидкохіднішим. Як і Phoenix Mars Lander, новий апарат повинен зайнятися пошуками слідів життя на Марсі, але на відміну від Phoenix, Mars Science Laboratory зможе шукати її сліди по всій планеті.

У випадку, якщо космічне відомство схвалить проект, апарат зможе відправитися до Марсу вже в 2009 році, якщо ж місію буде вирішено відкласти, то її зможуть реалізувати в 2011 році, але тоді її ціна зросте ще на 300 млн доларів.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 11.10.08 01:01. Заголовок: Користувачі мережі B..

Користувачі мережі Bebo відправили повідомлення на планету Gliese 581c



09.10.2008 користувачі соціальної компютерної мережі Bebo відправили за допомогою радіотелескопу послання до планети, віддаленої від Землі на 20 світлових років. Відправники сподіваються, що на планеті є розумні форми життя, здатні прочитати повідомлення і дати відповідь.

Всього було передано декілька картинок, текстові повідомлення і 501 фотографія. Передача велася за допомогою українського радіотелескопу в Евпаторії силами Українського космічного агентства. Автори ініціативи "Message form Earth" (Повідомлення із Землі) говорять, що планета Gliese 581c як одержувач повідомлення була вибрана невипадково - по-перше, на даній планеті є вода, отже може бути і життя, а по-друге, 20 світлових років - це прийнятний термін і в тому випадку, якщо життя там і справді є, то людство зможе дізнатися про це вже через 40 років, приблизно у 2049 році.

Безпосередньо перед відправкою повідомлення адміністрація Bebo проводила конкурс серед 12 млн користувачів мережі, з метою відібрати найкращі і найцікавіші повідомлення, які можна було б відправити до космосу. Користувачі фантазували на різноманітні теми: навколишнє середовище, політика, планета Земля, людина, сім'я і суспільство, відносини чоловіка і жінки. В результаті було вибрано 500 найточніших і оригінальніших повідомлень, яким тепер належить подолати шлях в 180 трильйонів кілометрів.

Поверхні Gliese 581c послання досягне до початку 2029 року.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 11.10.08 01:06. Заголовок: На МКС знову зламавс..

На МКС знову зламався туалет



10.10.2008 представники НАСА повідомили про те, що на борту Міжнародної космічної станції знову вийшов з ладу основний туалет. Через три дні на МКС відправляється нова команда космонавтів і якийсь час на станції перебуватимуть 6 чоловік, при тому, що гарантовано зберігається працездатність всього однієї запасної ванної кімнати. Основний туалет МКС встановлений в російському службовому модулі Зірка і саме його збій був зафіксований сьогодні вранці системами електронної діагностики.

"Російські фахівці зараз зайняті лагодженням, схоже, що проблема криється в газовому сепараторові", - говорить представник НАСА Джон Петті. Схожий збій вже був на станції раніше і російським космонавтам Сергію Волкову і Олегу Кононенко вже доводилося лагодити пристрій в червні цього року. Тоді проблема полягала в збої роботи насосної системи в умовах невагомості. Червнева поломка виявилася досить серйозною і повністю туалет був полагоджений тільки тоді, коли на шаттлом "Діскавері" був доставлений новий насос.

На МКС в її нинішньому вигляді є туалетний відсік і в японському модулі Кибо, тому побутових складнощів троє членів експедиції МКС мати не будуть.

http://cybersecurity.ru



На Землі в таких випадках все простіше. Бідні астронавти. Їм ще й сантехніками потрібно бути...

 Відправлено: 21.10.08 23:58. Заголовок: НАСА запускає апарат..

НАСА запускає апарат для вивчення кордонів Сонячної Системи



Американське космічне агентство НАСА запустило 19.10.2008 новий орбітальний дослідницький апарат IBEX (Interstellar Boundary Explorer), призначений для дослідження віддалених меж Сонячної Системи. Вага апарату складає 462 кг, габарити апарату 97х52 см.

IBEX оснащений новими науковими інструментами, який дозволять побачити межу Сонячної Системи, а також міжзоряного простору, розташованого прямо за нею. Досліджувати цей регіон апарат буде близько 2 років, після чого в НАСА може бути ухвалене рішення про продовження місії або про зведення апарату з орбіти.

За словами астрономів, межа Сонячної системи - це досить умовне поняття. Проте в загальному випадку межею нашої системи називається те місце, де сонячний вітер гальмується до надзвукових швидкостей, стає щільнішим, теплішим і турбулентним. Момент цього переходу називається межею ударної хвилі (termination shock) і знаходиться на відстані близько 95 астрономічних одиниць від Сонця (нагадаємо, що радіус орбіти Плутона становить приблизно 39,5 а.о.). Ще приблизно через 40 астрономічних одиниць сонячний вітер стикається з міжзоряною речовиною і остаточно зупиняється. Ця межа, що відокремлює міжзоряне середовище від речовини Сонячної системи, називається геліопаузою. Формою вона схожа на міхур, витягнутий в протилежну до руху Сонця сторону. Область простору, обмежена геліопаузою, називається геліосферою. З космічних апаратів, запущених в Землі, лише зонди Вояджер-1 і 2 дісталися до меж Сонячної системи в і нинішній час знаходяться в регіоні геліопаузи. На те, щоб долетіти туди, апаратам було потрібно більше 30 років.

"Межі Сонячної Системи дуже важливі для розуміння, оскільки саме вони захищають нас від жорстких галактичних променів, гамма-випромінювання та іншого небезпечного космічного фону. В тому випадку, якщо подібної межі б не було, Земля постійно знаходилася б під атакою шкідливого для людей випромінювання", - розповідає Девід Маккомас, керівник проекту IBEX.



На даний час єдині практичні дані, які є у людей про межу Сонячної Системи, - це ті дані, що були доставлені апаратами Вояджер-1 і Вояджер-2. Вояджер-1 досяг межі ударної хвилі в Сонячній Системі в грудні 2004 року і підтвердив, що тут сонячний вітер остаточно втрачає свою швидкість і перетворюється на газ. Зони геліопаузи апарати при їх нинішній швидкості руху повинні досягти до 2010 року. Проте до 2020 року в НАСА остаточно втратять контакт з Вояджерами, оскільки плутонієві генератори обох апаратів зовсім ослабнуть.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 22.10.08 00:16. Заголовок: ЗАГАДКОВИЙ ШЕСТИГРАН..

ЗАГАДКОВИЙ ШЕСТИГРАННИК САТУРНУ



Запущений ще в 1997 році космічний апарат "Кассіні" передав на Землю знімки північного полюса планети Сатурн. На знімках чітко видно загадкова шестикутна структура, утворена атмосферними газами планети, заввишки приблизно 100 км. Ширина шестикутника дорівнює 25 тисячам кілометрів, і в ньому вільно помістяться дві земні кулі. Ні на одній планеті до цих пір не спостерігали нічого схожого.

З'ясувалося, що сам шестикутний об'єкт жорстко розташований на полюсі і нерухомий - сидить, як влитий. Усередині ж нього бушує ураган або водоверть - швидкість циркулюючих в ньому об'єктів досягає, за оцінками, 530 км/год (майже 150 м/с). Це приблизно в два рази більше максимальної швидкості вітру, зареєстрованої на Землі. Вельми дивно, що ні бушуюча водоверть, ні оточуючий його шестикутний об'єкт не створюють один на одного жодного впливу.



"Кассіні" вдалося отримати зображення внутрішньої не менш загадкової області шестигранника, розташованого на полюсі Сатурну. Детальний аналіз зображень внутрішніх областей шестигранної структури, розташованої точно на полюсі Сатурну, також виявив її нерухомість.

Атмосферні вихори зазвичай мають кільцеподібну структуру, пояснити ж походження шестикутника учені поки не можуть. Хоча перша думка, що виникає при розгляді сатурніанського дива, - що це створення позаземної цивілізації. Причому сатурняни сконструювали гексагон з очевидною метою - продемонструвати землянам свою могутність. Хоча можна запропонувати і "природну" причину появи гексагона - це максимально симетричний багатокутник, і такий вигляд прагнуть придбати багато природних утворень - молекула бензолу, бджолині соти, сніжинки. Отже, до найвідомішої до цих пір геометричної фігури, Бермудського трикутника, додався таємничий шестикутник на Сатурні.



Слід також нагадати, що й на південному полюсі Сатурну виявлено велетенський ураган розміром з невелику планету. Такі урагани зовсім нетипові для планет типу Сатурна і швидше нагадують урагани на планетах з твердою поверхнею (а на Сатурні, за гіпотезами вчених, твердої поверхні немає!).

http://www.inauka.ru<\/u><\/a>

 Відправлено: 06.01.09 14:29. Заголовок: Будуються нові телес..

Будуються нові телескопи



КИТАЙ

У Китаї офіційно розпочалося будівництво гігантського 500-метрового радіотелескопа FAST. П'ятисотметровий апертурний сферичний телескоп є найбільшим не тільки в Євразії, але і у всьому світі серед об'єктів такого класу. Будівництво "космічного ока" відбувається у віддаленому районі країни в провінції Гуйчжоу на південному заході КНР. Овальний телескоп площею в 30 футбольних полів буде розташований в незвичайній природній карстовій западині. Величезний відбивач телескопа знаходитиметься у величезному природному "блюдці" і складатиметься з 4600 індивідуальних дзеркальних панелей.

Китайські інженери розповідають, що основний відбивач телескопа FAST матиме потужність в 10 разів більшу, ніж найбільший в світі дзеркальний керований телескоп - 100-метровий телескоп, розташований в Німеччині. Візуальна місткість FAST обіцяє бути в 10 разів більше, ніж у 300-метрового американського радіотелескопу, розташованого в Аресібо.

FAST розташується в 60 км від найближчого населеного пункту в карстовій долині, де в перспективі можна буде розмістити і інші астрономічні інструменти. Розпочне роботу FAST у 2013 році.

---

ЧИЛІ

Гігантський магеллановий телескоп (GMT) - це наземний телескоп, будівництво якого намічене завершити в 2018 р. Він складатиметься з семи дзеркал, кожне діаметром 8,4 м, а Його основне дзеркало діаметром 25 метрів перевершує за розмірами дзеркала всі існуючі нині телескопи. Чіткість зображення в 10 разів перевищить показники запущеного НАСА та Європейським космічним агентством космічного телескопа "Хаббл" і вчетверо перевищить здатність уловлювати світло в порівнянні з нині існуючими телескопами.

Вирішено встановити телескоп в обсерваторії Лас-Кампанас, розташованій за 115 км від міста Ла-Серена (Чилі). Як і для попередніх телескопів, так і для нового, дане місце вибране з причини ясної погоди, яка тримається там більшу частину року. Крім того, із-за рідкості населених пунктів і завдяки іншим сприятливим географічним умовам більшість областей, що оточують пустелю Атакаму, мабуть, є одним з місць, найменш схильних до атмосферного забруднення, що перетворює цю область на одне з кращих місць на Землі для довготривалих астрономічних спостережень.

GMT був спільним проектом США та Австралії, тепер до нього приєдналась і Південна Корея.

---

ЄВРОПА

Європейська південна обсерваторія (ESO) планує створити великий телескоп з дзеркалом шириною більше 60 метрів. Він використовуватиметься для пошуку древніх галактик і планет, схожих на Землю. Спеціально для цього проекту було відкрито нове відділення при обсерваторії, яке займатиметься конструюванням Надзвичайно великого телескопа (E-ELT). Керівники проекту доки не визначся з розміром його дзеркала, але очікується, що ширина варіюватиметься від 30 до 60 метрів. Спочатку передбачалося побудувати телескоп з діаметром дзеркала в 100 метрів. Аналіз цієї концепції, проте, показав, що проект є дуже ризикованим, і його здійснення займе багато часу.

Ціна телескопа повинна скласти приблизно 950 мільйонів доларів США, а його споруда завершиться до 2015 року. В даний час Європейська південна обсерваторія забезпечує половину необхідної суми. Очікується, що у фінансуванні можуть також брати участь США і Японія.

Дзеркала для всіх телескопів будуть зібрані з окремих, відносно невеликих частин, що повинне здешевити їх виробництво. Для зменшення впливу атмосферних перешкод в телескопах використовуватиметься адаптивна оптика. Зниження перешкод досягається перенаправленням світла від телескопа на невелике коректувальне дзеркало, форма якого може прибрати спотворення що вносяться атмосферою.

За матеріалами інтернет-видань

 Відправлено: 20.02.09 21:47. Заголовок: Японські вчені виявили гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця

Японські вчені виявили гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця



Японський місячний зонд “Kaguya” вперше виявив гравітаційні аномалії на зворотному боці Місяця. А японські астрономи склали детальну топографічну карту поверхні супутника Землі із раніше невідомими областями південного та північного полюсів.

Топографічна карта, авторами якої стали Хіроші Аракі із Національної астрономічної обсерваторії Японії і його колеги з Японії, США та Німеччини, перша серед подібних, оскільки описує поверхню супутника від полюса до полюса як на видимій стороні Місяця, так і на тіньовій її частині. Карту із роздільною здатністю у 15 кілометрів було складено за допомогою двох субзондів - “Окіна” і “Оуна”.

Крім того, одній із груп вчених на чолі з Норіюкі Намікі з Університету Кіушу стали відомі нові подробиці історії зіткнень Місяця з великими і малими небесними тілами. За словами експертів, у період активного вулканізму крім кратерів ці зіткнення залишили сліди і під поверхнею Місяця. Розглядати їх стало можливо тільки при дослідженні структури її гравітаційного поля.

Вчені також з'ясували, що найбільш висока точка Місяця знаходиться на краю кратера Діріхле-Джексона поблизу екватора і височіє над навколишньою поверхнею на 11 кілометрів. Найбільш глибока западина на Місяці - дно кратера Антоніаді поблизу південного полюса, яке утоплено на дев'ять кілометрів углиб місячної поверхні.

Водночас, Аракі і його колеги змогли визначити жорсткість місячної поверхні, яку протягом мільйонів років бомбардували комети, астероїди та метеорити. З цих розрахунків виходить, що в даний час води на Місяці, зрозуміло, у формі льоду, дуже мало, і ймовірно мало було завжди не тільки на поверхні, але і під ґрунтом. Якби вода колись у минулому текла десь під поверхнею Місяця, його кора, на думку учених, повинна була б бути відносно податливою. Проте насправді це не так. Поверхня Землі набагато гнучкіша - вона піднімається або навпаки опускається під дією потоків води - річок, морів і океанів.
Ці висновки, на думку авторів, дозволять вченим надалі зробити аналогічні висновки щодо наявності вологи на інших планетах.
Зокрема, твердість поверхні Марса знаходиться десь між твердістю земної і місячної поверхонь. Враховуючи повну відсутність тектонічної активності на червоній планеті можна припустити, що якщо вода на Марсі і є в якій-небудь формі, то знаходиться вона глибоко під поверхнею.

Група Намікі, у свою чергу, виявила на тіньовий стороні Місяця негативні гравітаційні аномалії у формі кілець. Вони можуть бути кратерами, які заповнено вулканічними базальтами, або застиглими мантійними породами, які піднято в результаті зіткнення до поверхні, вважають вчені. Аналогічні кільцеві, проте, позитивні, аномалії були у минулому виявлені на видимій стороні Місяця. Негативні кільцеві гравітаційні аномалії Намікі пов'язує з менш щільними породами.

Як і група Аракі, Намікі та колеги заявляють про більшу твердість тіньової сторони у порівнянні із відносно м'якою видимою. На думку вчених, таку різницю у властивостях видимої та тіньової сторін Місяця можна пояснити більш холодними умовами, при яких формувалися кратери.

 Відправлено: 20.02.09 22:03. Заголовок: ..

Комета з антихвостом з’явилася на небі



На передсвітанковому небі з'явилася комета, яку вже зараз можна спостерігати навіть неозброєним оком. Комета вирізняється "роздвоєним" хвостом і унікальним антихвостом. Довгоперіодчна комета C/2007 N3 (Lulin) була відкрита китайськими астрономами 11 серпня 2007 року. Перигелій комета пройшла 10 січня 2009 року. В даний час вона знаходиться в сузір'ї Терезів, зміщуючись у напрямку сузір'я Діви. Спостерігати її можна в передсвітанковий час, в середніх широтах Північної півкулі - низько над горизонтом.

Комета з унікальним антихвостом швидко набирає яскравість і вже зараз, за місяць до максимального зближення із Землею, стала помітна неозброєним оком. Згідно ефемеридам Гарвард-Смітсоніанського астрофізичного центру, блиск комети у момент її проходження на мінімальному віддаленні від Землі 24 лютого 2009 року може досягти 6 зоряної величини - поблизу межі видимості неозброєним оком.

Антихвіст - рідкісний феномен, що не спостерігався у яскравих комет останніх десятиліть. Згідно з поточних науковими уявленнями, він утворений згустком пилових частинок, що розповсюдилися по орбіті комети, і помітний для земних спостерігачів унаслідок унікального розташування нашої планети в площині орбіти комети. За повідомленнями спостерігачів, спостерігається активність комети - зокрема, поява в хвості виразно помітних згустків.

Згідно традиційним уявленням, поява яскравої комети на небосхилі не обіцяє нічого доброго. Сучасна наука таких уявлень не розділяє, проте комети викликають величезний зростаючий інтерес, - природа процесів, що відбуваються на кометах, і власне їхнє походження залишаються малозрозумілими. Деякі незвичайні феномени, що відбуваються на кометах, мабуть, важко пояснити без глибокої ревізії поточних уявлень про власно комети взагалі і про Сонячну систему зокрема.

http://www.aratta.org.ua

 Відправлено: 24.02.09 16:18. Заголовок: Російський і америка..

Російський і американський супутники зіткнулися на орбіті



Два важкі комунікаційні супутники, що оберталися по орбіті довкола Землі на висоті близько 800 км., зіткнулися, утворивши дві крупні хмари уламків. За даними НАСА, в зіткненні брав участь комерційний телекомунікаційний супутник системи Iridium, запущений в 1997 році, а також російський супутник зв'язку, запущений на орбіту в 1993 році, що до моменту зіткнення вже знаходився в неконтрольованому польоті. Зіткнення сталося над Сибіром. Вага російського апарату складала близько тонни, вага супутника Iridium - приблизно 470 кг.

Зараз ніхто і гадки не має, скільки крупних уламків вийшло в результаті зіткнення. Вочевидь, що крупних уламків не менше декількох десятків. При цьому кількість невеликих уламків, розміри яких не перевищують декількох сантиментів, може бути кілька тисяч.

У НАСА говорять, що зараз дані уламки небезпеки не становлять, однак рано чи пізно вони почнуть знижуватися і у результаті пройдуть через орбіту, по якій обертається МКС (Міжнародна Космічна Станція). Додаткову небезпеку уламки можуть становити також для шатлу "Діскавері", який відправиться на орбіту 22 лютого.

Згідно даним статистики, всього за останні роки в навколоземному космічному просторі сталося 4 помітних зіткнення, проте два цілі супутники стикаються вперше. До цих пір зіткнення, в основному, стосувалися частин ракет, фрагментів паливних баків, відпрацьованих блоків та інших компонентів. Також були зафіксовані зіткнення декількох мікросупутників.

За словами Ніколаса Джонсона, експерта, що веде спостереження за космічним сміттям з космічного центру в Х'юстоні (Техас), на початок 2009 років в навколоземному просторі оберталися близько 17 000 штучних уламків. Тут ведеться облік об'єктів, які мають більше 10 см в довжину або в діаметрі.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 28.02.09 12:19. Заголовок: http://www.aratta.or..

Астрономи сфотографували “око бога”



Європейські астрономи отримали фотографію планетарної туманності NGC 7293 в дуже високому дозволі. За виразність журналісти назвали кольорове зображення цього космічного об’єкту “оком бога”. Власне фотографія в хорошій якості, а також інформація про туманність доступні в прес-релізі Європейської південної обсерваторії.

Фотографія NGC 7293, що знаходиться на відстані близько 700 світлових років, була зроблена за допомогою оглядової камери Wide Field Imager, встановленої на 2,2-метровому телескопі в обсерваторії Ла-Сілла в Чилі. Підсумкове зображення є компіляцією фотографій, зроблених з використанням синього, зеленого і червоного фільтрів. На нім добре помітно віддалені галактики, що оточують NGC 7293. На всіх попередніх знімках відобразити їх не вдавалося.

На фотографії NGC 7293 нагадує пампушку, проте вивчення туманності показало, що цей об'єкт, ймовірно, складається як мінімум з двох дисків. Яскравіший внутрішній диск розширюється з швидкістю близько 100 тисяч кілометрів на годину. Астрономи припускають, що вік цього диска складає приблизно 12 тисяч років.

Планетарні туманності є залишками великих зірок на останній стадії їх існування. В кінці свого життя червоні гіганти масою від 2,5 до 8 сонячних скидають зовнішні шари газу. Вмираючі зірки перетворюються на білих карликів, оточених газовою хмарою. Ультрафіолетове випромінювання карлика підсвічує газ, надаючи планетарним туманностям їхнього барвистому вигляду: за голубувато-зелене свічення центральної частини NGC 7293 "відповідають" атоми кисню.

Не дивлячись на "фотогенічність" і близькість до Землі, NGC 7293 була вперше виявлена тільки в 1824 році. Випромінювання цього об'єкту "розмазане" за великою площею, тому для його спостереження необхідна вельми чутлива апаратура.

http://www.aratta.org.ua

 Відправлено: 28.02.09 12:32. Заголовок: http://cybersecurity..

Учені можуть довести наявність кваркових зірок



Астрономи спостерігають нового типу зірку, яка утворилася після вибуху наднової. Багато фахівців, що спостерігали об'єкт, упевнені, що їм нарешті удалося побачити на практиці представника рідкісного класу кваркових зірок. В тому випадку, якщо кваркова природа зірки буде доведена, то у учених з'явиться можливість по-перше, досліджувати абсолютно новий космічний об'єкт, а по-друге, краще зрозуміти розвиток нашого Всесвіту в її перші моменти існування.

На сьогодні загальновизнано, що кварковими зірками є гіпотетичні астрономічні тіла, що складаються з так званої «кваркової матерії». Вважається, що такі зірки займають проміжне місце між нейтронними зірками і чорними дірами. Все більше астрономів схильні вважати що при стискуванні крупних зірок може виникати фактично не два, а три стани. Третім станом тут і є кваркові зірки, проте проблема цього твердження полягає в тому, що всі три стани (нейтронна зірка, чорна діра і кваркова зірка) є надзвичайно екстремальними, тому провести чіткі відмінності між ними нелегко. Теоретично, кваркова речовина є одним з підвидів нейтронного. Кваркові зірки володіють щільністю ще більшою, ніж нейтронні. На думку учених, щільність речовини по-перше настільки висока, що електрони зірки, що знаходяться усередині, розпадаються на ще дрібніші складові - кварки. Кваркові зірки можуть виявитися настільки щільними, що світло, що випромінюється ними, може рухатися по орбіті довкола такої зірки. Крім того, поки не ясно, чи є перехід речовини в кварковий стан оборотним. Іншими словами, невідомо, чи перейде кваркова матерія в нейтронну при зменшенні тиску.

Спостереження за кварковими зірками допоможе фахівцям краще зрозуміти те, що сталося в нашому Всесвіті відразу після Великого Вибуху. В цей час, як передбачається, Всесвіт був невеликим згустком кваркової речовини, розігрітої до декількох трильйонів градусів. При цьому, на сьогодні немає жодного об'єкту в космічному просторі, про який з 100%-ній вірогідністю можна було б сказати, що він - кваркова зірка. Проте вчені з Університету Гонконгу знайшли досить вагомі докази на користь того, що довкола залишків вибуху наднової SN 1987a утворилася кваркова зірка. Цікаво відзначити, що SN 1987a - це найближча найновіша до Землі. При народженні нейтронної зірки вивільняється дуже великий потік нейтрино, проте при вивченні потоків з двох різних телескопів, розташованих в Японії і США, фахівці виявили довкола SN 1987a два різні сплески. На думку Квона Санг Чена, керівника дослідження з Університету Гонконгу, перший викид був при народженні нейтронної зірки, а другий - декількома секундами пізніше - змусив SN 1987a колапсувати в кваркову зірку.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 06.03.09 17:07. Заголовок: На Землі виявили мар..

На Землі виявили марсіанську екосистему



На вершині вулкану Сокомпа на кордоні Аргентини і Чилі на висоті понад 6 тисяч метрів, де умови життя схожі на марсіанські, було виявлено екосистему раніше невідомих мікроорганізмів. Про це повідомляється у журналі Applied and Environmental Microbiology.

За словами американських вчених, існування екосистеми мікроорганізмів підтримується гарячими потоками парів води, вуглекислого газу й метану, які просочуються через тріщини на вершині вулкана. Організми виживають в умовах сильно розрідженої атмосфери та інтенсивного ультрафіолетового випромінювання Сонця.
"Вчені навіть не намагалися виявити тут якісь ознаки життя, і коли нам це вдалося, ми побачили дивні типи мікроорганізмів, котрі не зустрічаються більше ніде на Землі", - сказав один з авторів дослідження, професор Стів Шмідт, слова якого наводить прес-служба Університету Колорадо в Боулдері.

Мікроорганізми були виявлені в ході пошуку й вивчення молекул ДНК у ґрунті вулкану, по сусідству з невеликими острівцями моху, відкритими у 80-х роках минулого століття. Крім того, вченим вдалося виявити не тільки ціле співтовариство нових мікроорганізмів, але й мікроскопічних багатоклітинних - кліщів. Команда дослідників також виявила унікальні колонії бактерій, які живуть на схилах вулкану Сокомпа у дуже сухих ґрунтах. На думку Шмідта, вони могли бути занесені сюди поривами вітру або іншими організмами.

Раніше американські вчені припустили, що прибульці вже живуть серед людей і є мікробами, що відрізняються на біохімічному рівні від будь-якої форми земного життя.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 06.03.09 17:22. Заголовок: http://images.izvest..

У ВСЕСВІТІ МОЖУТЬ ІСНУВАТИ ПОДВІЙНІ СИСТЕМИ НЕ ЛИШЕ ІЗ ЗІРОК



Астрономи знайшли чіткі докази того, що у Всесвіті можуть існувати подвійні системи не лише із зірок, але і з чорних дір. Раніше про існування подібних систем говорилося лише в теорії, на думку учених, бінарні системи з чорних дір утворюються при злитті два або більше галактик, кожна з яких має надмасивну чорну діру в центрі. Більш того, на думку учених, чорні діри також здатні зливатися, поглинаючи один одного і утворюючи при цьому події гігантської енергетичної потужності.

До подібних висновків дослідники прийшли на основі вивчення світлових сигналів від 17 000 квазарів, досліджених за допомогою телескопа Sloan Digital Sky Survey. Квазари, на думку більшості сучасних учених, є надзвичайно великими і потужними чорними дірами, світло від яких доходить до нас впродовж мільярдів світлових років. Фахівці вже давно прийняли теорію, по якій в центрах більшості галактик є чорні діри, крім того, останні спостереження показують, що злиття галактик - це не такі вже рідкісні космічні події. Більш того, галактика Молочний Шлях і наша галактична сусідка Андромеда також притягують один одного, що у результаті спровокує зіткнення галактик. Правда, ці два об'єкти зустрінуться не раніше, аніж через кілька мільярдів років. "Ці об'єкти у результаті зіллються, як це відбувається і з іншими схожими галактиками", - вважає Тод Лоєр, астроном з американської Національної оптичної астрономічної обсерваторії в штаті Арізона.

Тод Лоєр і група його колег порівнювали маси галактик з масами чорних дір в їх центрах, внаслідок чого з'ясувалося, що після зіткнення галактик більшість чорних дір сильно втрачають у масі, причому обидві чорні діри у результаті прагнуть попасти в центр об'єднаної галактики. "Післе того, як об'єднання галактик відбулося, чорні діри починають обертатися довкола одна одної на порівняно невеликій відстані, інколи в результаті цього чорні діри утворюють бінарні системи, інколи вони просто об'єднуються в один об'єкт", - говорить Лоєр. Щось подібне сталося і з квазаром, відомим, як SDSS J153636.22+044127.0, коли фахівці з'ясували, що він фактично є подвійною чорною дірою, причому чорні діри знаходиться дуже близько одна до одної - відстань між ними не перевищує 0,1 парсека або 0,35 світлових років. Об'єднана маса пари в 10 млн разів перевищує масу Сонця. За попередніми даними, ці об'єкти роблять повний оберт навколо спільного центру мас менш ніж за 100 років.

"На підставі дослідження декількох десятків тисяч квазарів можна говорити, що така конфігурація є дуже поширеною у Всесвіті". - стверджує Лоєр.

http://cybersecurity.ru

 Відправлено: 07.03.09 14:35. Заголовок: Телескоп Kepler відп..

Телескоп Kepler відправився на пошуки позаземних цивілізацій



7 березня на навколоземну орбіту виведено новий космічний телескоп - Kepler. Телескоп розміститься на тій же орбіті, де вже декілька років працює інфрачервоний телескоп Spitzer - 1528 кілометрів над Землею.

За словами вчених, завдання Kepler воістину глобальні - йому належить зайнятися пошуком планет, схожих на Землю. Kepler досліджуватиме інші зоряні системи і вдивлятиметься в їх так звані населені зони - регіони,
які віддалені від зірок на відстань, при якій вода на поверхні планети може ще знаходитися в рідкому стані. Місія спробує відповісти на одне з основних питань астрономії - чи одинокі ми у Всесвіті?

Kepler почне вдивлятися в більш ніж 100000 зірок в сузір'ях Ліри і Лебедя. Він спостерігатиме за різними зірками - від найменших, де планети можуть бути розтаовані дуже близько до зорі, до величезних зірок, що переважають за розміром наше Сонце, - тут планети мають бути розташовані набагато далі від світила, інакше воно просто спалить їх. Пояснимо: сучасні апарати можуть знаходити екзопланети, лише коли ті проходять мимо своїх зірок і на зірках утворюються чорні "крапки", якими і є ці планети. Якщо в безпосередній близькості від зірки пройде така планета-гігант, як Юпітер, то світність зірки знизиться приблизно на 1%, якщо ж мимо зірки пройде планета, аналогічна Землі, то світність зірки знизиться на 0,0000086%. "Це дуже маленький показник, зафіксувати який складно. Саме для цього Кеплер "дивитиметься" на одні і ті ж зірки більше трьох років і спостерігати за кожним транзитом планет довкола кожної зірки як мінімум чотири рази", - пояснює Джеймс Фенсон, проектний менеджер Кеплера.

Kepler обладнаний найсучаснішою 95-мегапіксельною камерою, яка робить його найбільш "гострозорим" зі всіх аналогічних апаратів, що працюють на орбіті. Окрім камери, він оснащений дуже чутливими до світла інструментами, які можуть фіксувати мінімальну зміну рівня світності зірок. Дані, які орбітальний телескоп передаватиме 1-2 рази на місяць, пізніше підтверджуватимуться наземними апаратами.

У НАСА кажуть, що проект по реалізації Kepler від етапу ідеї до етапу виведення апарату в космос зайняв майже 17 років. Пропрацювати апарат повинен не менше 3,5 років і весь цей час він працюватиме без яких-небудь перерв.

http://cybersecurity.ru